- співволодіти
- совладе́ть
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
співволодіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
співволодіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
співволодіння — я, с., книжн. Спільне з ким небудь володіння чимсь … Український тлумачний словник
співволодіти — і/ю, і/єш, недок., книжн. Володіти чим небудь разом із кимсь … Український тлумачний словник
неподільний — а, е. 1) Який не ділиться, не розпадається на частини. || Який не підлягає поділу, перебуває у спільному володінні, користуванні і т. ін. •• Неподі/льне співволоді/ння неподільна спільна власність, спільне володіння декількох осіб, які не мають… … Український тлумачний словник